17 червня 2018 року відбулася безпрецедентна подія… Вперше в історії України у жорстокий і кривавий спосіб була розігнана мирна акція, спрямована на захист сімейних та християнських цінностей.
Хода гомосексуалістів та лесбійок (т.з. «Марш рівності») була призначена на 10.00 по вулиці Володимирській від перетину з вулицею Богдана Хмельницького. Мета – здійснити публічну і демонстративну наругу над суспільною мораллю і українськими традиціями. У цьому не було сумнівів, адже рік до того – у червні 2017-го – все стало остаточно очевидно. Висміювання національних і патріотичних гасел, знущання над релігійними символами, оголені тіла учасників тощо.
Щоб висловити мирний протест і незгоду, напередодні ввечері кілька сотень мирних громадян зібралися на вулиці Володимирській у Києві біля пам’ятника Грушевському. Вони встановили інформаційні транспаранти на захист сім’ї і залишились там на ніч, бо припускали, що зранку поліція не пустить на периметр «гей-параду» для участі у мирному протесті.
Близько 4-ої години ранку почали прибувати чисельні автомашини з особовим складом – поліція, національна гвардія і навіть солдати строкової служби. Всього – понад 5 тисяч бійців. А по периметру – двометрові металеві паркани. Все це виглядало не як намір забезпечити правопорядок під час ходи гомосексуалістів, а як повноцінна участь органів влади в організації гей-параду.
О 6-ій годині ранку почалося справжнє свавілля. Силові підрозділі МВС оточили хлопів і дівчат, чоловіків і жінок різного віку, які просто мирно стояли на вулиці Володимирська та біля пам’ятника Грушевському. Своїм кільцем з кількох тисяч бійців і повному обмундируванні силовики почали витискати всіх мирних мітнингувальників з території гей-параду, били їх кийками, заливали сльозогінним газом. А тих, хто виривався з оточення, затримували і відвозили у поліцейські відділки.
Понад 50 людей отримали травмування різних ступенів. Були розбиті голови у багатьох людей, в тому числі жінок, поламані кінцівки, нанесені опіки рогівкам очей. Була пролита кров українців, які вийшли мирно заявити свою позиції проти публічної пропаганди гомосексуалізму.
Протягом кількох годин – до початку гей-парад і під час – поліцейські без жодного попередження систематично застосовували силу та спеціальні засоби проти сімейних активістів. Безпосереднє керівництво побиттям і затриманням здійснював у тому числі начальник Управління патрульної поліції Києва Юрій Зозуля.
Руслан Кухарчук:
«Криваве побиття громадян, незгодних з гей-парадом,
залишиться в пам’яті українців назавжди»
МАРІЯ МЕНШОВА
Як би мене запитали, що я відчувала, коли 17 червня особи, які покликані захищати, мене били, то найбільш влучне слово було б «нерозуміння». Я відчувала біль, бачила ненависть в їхніх обличчях, просила, щоб зупинилися. Не могла повірити, що таке можливо в нашій країні. Можливо тому, що для мене насильство неприпустиме за будь-яких обставин. Це було дуже боляче і незрозуміло.
НАДІЯ ЗАВ’ЯЗУН
«Складно описати свою емоції у той ранок… Суцільні страх і розгубленість, тому що завжди намагалась бути законослухняною громадянкою. А тут, навіть не вчинивши злочину, зазнала агресивного відношення з боку поліції, хоча завжди вважала їх захисниками правопорядку. Досі перебуваю у шоковому стані від того, що відбулось».
РУСЛАН КОВАЛЬ
Раптово міліція нас почала лупцювати кийками, застосовували сльозогінний газ. Я впав і не міг зрозуміти, що відбувається. Я загубив кросівка і почув, як працівник поліції дав наказ: "Бийте його по нозі, де нема кросівка". Всі удари були нанесені по одній нозі і по одній точці. Я валявся на землі, і кожен поліцейський, зупиняючись, бив мене, у тому числі по голові. Потім двічі підняли і збили з ніг, одягнули на мене наручники, вилучили все з кишень (кошти, телефон) і не повернули. Коли мені почали надавати медичну допомогу, з’ясувалося, що мені поліцейські переламали щиколотку.
АННА ЛЕВІНА
Я не могла просто так сидіти вдома в той день, коли мав відбутися так званий гей-парад. Прийшла висловити свою позицію проти пропаганди гомосексуалізму. Ми разом з іншою молоддю молилися, співали християнські пісні, але в один момент нас почали оточувати правоохоронці. Коли поліцейські били нас, у них в очах була така агресія, таке зло, ніби я їм щось зробила. Вони бігли за нами, коли ми втікали. Я впала, мене залили газом в обличчя, побили ногами і побігли далі. Я нікому не бажаю пережити те, що я побачила у той день. Якщо поліція так агресивно захищає ЛГБТ, то хіба можна таку поліцію вважати національною?
20 червня громадянський рух «Всі разом!» опублікував відкрите звернення з вимогами.
Президенту України:
– припинити ганебну практику організації «гей-парадів» зусиллями держави і під гарантії президента; забезпечити конституційне право батьків, матерів і дітей на зібрання, мітинги, демонстрації, акції протесту тощо.
Голові Верховної Ради України:
– створити слідчу комісію Верховної Ради України для розслідування всіх фактів порушення законних прав і свобод українських громадян, побиття людей, які стали на захист сімейних цінностей 17 червня.
Прем’єр-міністру України:
– унеможливити державне фінансування супровідних заходів під час так званих «Маршів рівності», проведення яких суперечить закону України «Про основи національної безпеки України», бо зазіхає на духовні, морально-етичні, культурні цінності суспільства (стаття 3).
Міністру внутрішніх справ України:
– провести внутрішнє розслідування щодо неправомірного застосування фізичної сили співробітниками МВС щодо громадян 17 червня; притягнути до відповідальності осіб, які віддавали накази, які привели до кровопролиття і порушення прав громадян.
22 червня – багатотисячна акція в урядовому кварталі Києва. Тисячі людей з усіх куточків України приїхали, щоб привернути увагу органів влади до кривавого побиття українців, які вийшли на захист сімейних цінностей та проти т.з. «гей-параду».
25 червня Комісія Київської міської ради з питань законності закликала керівництво Нацполіції відсторонити скандального очільника патрульної поліції Києва Юрія Зозулю та наполягала на відкритті кримінального провадження, а Верховну Раду – створити тимчасову слідчу комісію та розслідувати злочинні дії поліцейських під час розгону мітингу у центрі Києва 17 червня. Пізніше на сайті Київради з’явилася петиція з вимогою відправити у відставку Зозулю за побиття невинних киян. Петиція відразу набрала понад 1000 підписів.
Побиття мирних просімейних активістів є не лише актом свавілля з боку правоохоронців, але є загрозою для демократії і прав людини в Україні. Громадяни України мають подивитися правді в очі:
ЛГБТ-РУХ – ЗАГРОЗА ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВАМ ЛЮДЕЙ І НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ!
Настав час піднятися і діяти, щоб зберегти дітей і сім’ї,
щоб врятувати свободу і Україну!
Є РОДИНА – БУДЕ УКРАЇНА!
ПРАВА ЛЮДИНИ – ПРАВА РОДИНИ!